Пробіотики-Новини

Протиалергічні властивості ПРОБІОТИКІВ: ДОСЛІДЖЕННЯ НЕОБХІДНО ПРОДОВЖИТИ (рос.)

С.В. Зайков, доктор медичних наук, професор
Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова

У дітей перших 3-6 місяців життя в кишковій мікрофлорі домінують біфідобактерії, а у дорослих домінуючою флорою в кишечнику є лакто-і біфідобактерії, непатогенні штами кишкової палички В останні роки публікується все більше досліджень, присвячених ролі мікрофлори у розвитку алергічних захворювань (АЗ), однак ефективність застосування пробіотиків з метою профілактики та лікування аллергопатологии досі є діскутабельной, оскільки отримані результати досить суперечливі, що можливо пов'язано відмінностями у складі мікрофлори пацієнтів різних вікових груп і особливостями впливу різних пробіотичних препаратів на імунну систему пацієнтів [2, 3, 9, 47]. Наприклад, у дітей перших 3-6 місяців життя в кишкової мікрофлори домінують біфідобактерії, а у дорослих домінуючою флорою в кишечнику є лакто-і біфідобактерії, непатогенні штами кишкової палички [1, 4]...

Зображення

 

Імунотропні ВЛАСТИВОСТІ ПРОБІОТИКІВ: ЕФЕКТИВНІСТЬ LACTOBACILLUS REUTERІ (рос.)

С.В. Зайков, доктор медичних наук, професор
Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова

як і раніше, питання про можливість використання пробіотичних препаратів для модуляції імунної відповіді, зокрема для посилення протиінфекційного імунітету, все ще залишається предметом дискусії, особливо в середовищі ряду практикуючих лікарів Завдяки дослідженням Луї Пастера та Іллі Мечникова стало зрозумілим, що нормальна мікрофлора травного каналу відіграє важливу роль у підтримці здоров'я організму господаря, беручи участь в різних метаболічних процесах, а також у формуванні та підтримці функціонування імунної системи (ІС) і, тим самим, у забезпеченні протиінфекційного захисту. В останні роки накопичено велику кількість даних про роль мікрофлори (мікробіоти, мікробіома) шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у функціонуванні ІС та підтримці імунного гомеостазу...

Зображення

 

"ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЇ" 2007 № 3, с. 64-69

сучасні принципи вибору пробіотиків (рос.)

Е.А. Корнієнко
Санкт-Петербурзька державна педіатрична медична академія

пробіотики - це живі мікроорганізми, які при застосуванні в адекватних кількостях викликають поліпшення здоров'я організму-господаря Спроби впливати на кишковий біоценоз і через нього - на здоров'я людини, мають довгу історію. Ще І.І. Мечников в 1910 р. пропонував використовувати кисломолочні продукти для омолоджування і продовження життя. З 30-х років минулого сторіччя ведуть відлік препарати, які містять лактобактерії і біфідобактерії, так звані пробіотики. Сам термін "пробіотики", що буквально означає "за життя", виник пізніше, як альтернатива терміну "антибіотики", що буквально означає "проти життя". Найбільш сучасне визначення пробіотиків було дане робочою групою ВООЗ в 2002 р.

У цьому визначенні закладені основні вимоги, які пред'являються до препаратів, які претендують на те, щоб бути віднесеними до пробіотиків: збереження живих мікробів, їх достатня кількість і доведена ефективність. На думку Gorbach S. L. (2000), вимоги повинні бути строгішими...

Пробіотики:

○ Повинні класифікуватися фено- і генотипічно.
○ Не повинні бути патогенними.
○ Повинні зберігатися живими.
○ Повинні бути кислотостійкими або поміщені в кислотостійку капсулу.
○ Здібні до адгезії до кишкового епітелію.
○ Здібні до колонізації кишечника.
○ Повинні бути безпечними.

Тільки ті, що довели свою клінічну ефективність в плацебо-контролюємих дослідженнях штами можуть бути використані для виробництва пробіотиків.

Види і штами мікроорганізмів, що входять до складу пробіотиків
Рід
Вид
Штам
LactobacillusL. acidophilusL. gasseri
L. rhamnosusL. ramnosus GG
L. plantarumL. plantarum 299 v
L. reuteri
L. fermentumL. fermentum KLD
L. lactis
L. caseiL. Shirota
L. bulgaricum
BifidobacteriumB. longumB. infantis; BB536
B. bifidum
B. breve
B. adolescentis
B. animalisB. lactis Bb 12
StreptococcusS. thermophylus
EnterococcusE. faeciumEnterococcus SF68
SaccharomycesS. boulardi

Означені мікроорганізми можна класифікувати також за походженням:

1 група: Кисломолочні штами (L acidophilus, L. plantarum, L. bulgaricum, L. casei, L. fermentum, Str. thermophylus, Enterococci L-3, B. lactis).
2 група: Донорські штами (Bifidobacteriae bifidum, B. longum, B. infantis, B. adolescents, L. rhamnosus GG, L. gassed, Enterococci faecium, salivarius).
3 група: Антагоністи (В. subtilis, S. boulardii).

При виборі пробіотичного препарату виникає декілька проблемних питань, першим з яких є виживаність. Як зазначалося вище, пробіотичними властивостями володіють тільки живі мікроби. Більш того, цілим рядом робіт було показано, що мінімально достатньою дозою, здатною здійснювати значущу дію, може вважатися доза не менше 107 КУО. Як забезпечити доставку пробіотиків в кишківник в достатній дозі?..

Зображення

 

"РАЦІОНАЛЬНА ФАРМАКОТЕРАПІЯ" №2 (07) 2008

порушення мікробіоценозу кишківника: чи завжди необхідні пробіотики? (рос.)

С.В. Зайков,
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пірогова

біотерапія включає такі поняття, як "пробіотики", "пребіотики" і "пробіотичні продукти Людина і навколишнє середовище утворюють єдину екологічну систему, що знаходиться в біологічній рівновазі по відношенню до макро-і мікроорганізмів (МО). Загальновідомо, що нормальна мікрофлора (нормофлора, або мікробіота), що заселяє кишківник людини, має важливе значення для регулювання оптимального рівня метаболічних процесів в організмі і створення високої резистентності колонізації шлунково-кишкового тракту (ШКТ) до умовно-патогенним МО. Проте останніми роками наголошується тенденція до значного зростання кількості різних патологічних станів, що супроводжуються порушенням мікроекологічної рівноваги кишківника, що вимагає проведення відповідної фармакологічної корекції, яку часто називають також біотерапією.

Вперше на істотну роль нормальної мікрофлори кишківника в життєдіяльності людини та підтримці його здоров'я вказав в своїх роботах видатний вітчизняний учений І.І. Мечников. Він вважав, що молочнокисла дієта сприяє зменшенню кількості патогенних МО, називаючи молочнокислі продукти "продуктами довголіття". Саме І.І. Мечников вперше запропонував підтримувати нормальну мікрофлору кишківника на оптимальному рівні за допомогою МО і продуктів їх життєдіяльності...

Зображення

 

"УКРАЇНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЧАСОПИС" №2 (52)-III/IV 2006 стор. 10-23

пробіотики: можливість застосування при гіперхолестеринемії

С.М. Мосейчук, М.Б. Хоменко, Т.С. Михайлова, Н.Ф. Кігель, О.В. Карпов

обговорено можливість застосування мікроорганізмів-пробіотиків, представників нормальної мікрофлори кишечнику людини для зниження рівня холестерину в сироватці крові та холестерину Розглянуто роль нормальної мікрофлори кишечнику в метаболізмі холестерину та участь екзогенних пробіотиків у цьому процесі. Проаналізовано можливі біохімічні механізми зниження рівня холестерину під впливом пробіотиків та проблему збереження їх життєздатності при внесенні до організму людини. Наводяться результати численних клінічних досліджень щодо позитивного впливу препаратів пробіотиків і харчових продуктів, створених з їх використанням, на загальні рівні сироваткового холестерину в осіб з помірною гіперхолестеринемією, що розглядають як перспективний альтернативний напрямок медикаментозної терапії гіперхолестеринемії.

Ішемічна хвороба серця - головна причина смертності у багатьох країнах світу, однак аспекти її виникнення й шляхи попередження досі не встановлені. Один із головних факторів ризику виникнення ішемічної хвороби серця та атеросклерозу, а також цереброваскулярного атеросклерозу, гіпертонії, раку різних відділів травного тракту та ряду інших патологічних станів - високий рівень як загального холестерину в сироватці крові (гіперхолестеринемія), так і холестерину в складі ліпопротеїну низької щільності...

Зображення